Транзистори – напівпровідникові прилади, призначені для підсилення, генерування і перетворення електричних коливань. Найбільш поширені так звані біполярні транзистори. Їх основа – платівка монокристалічного напівпровідника (найчастіше кремнію або германію), в якій за допомогою особливих технологічних прийомів створені, як мінімум, три області з різною електропровідністю: емітер, база і колектор. Електропровідність емітера і колектора завжди однакова (р або n), бази – протилежна (n або р). Іншими словами, біполярний транзистор (далі просто транзистор) містить два р-n переходу: один з них з'єднує базу з емітером (емітерний перехід), інший – з колектором (колекторний перехід). Залежно від загального висновку можна отримати три схеми підключення біполярного транзистора : із загальною базою (ОБ), загальним колектором (ОК) і загальним емітером (ОЕ).